Опис

Книга “Позывной Кассандра лето 2015”

Автор – волонтер і військова, учасник АТО, Оксана Чорна

Книжки з автографом головного героя книжки, Морфея 

"Ви прочитали цю книгу. Книгу, сповнену болі і страху. Книгу, на сторінках якої живі ті, чиє серце зупинилося назавжди" - такими словами звертається до читачів Оксана Чорна, водій-санітар одного з батальйонів 28-ї бригади, яка протягом літа 2015-го утримувала найгарячіші на той момент точки на лінії зіткнення - Мар'їнку і Красногорівку.

Мандруючи сторінками книги, розумієш, що авторка не збрехала. Найбільш відмінна її деталь від решти воєнних творів - це емоції, що б'ють через край, і, в більшості випадків, ці емоції далекі від позитивних. Здавалося б, скільки цікавих подробиць можна перелічити про те літо під Мар'їнкою - адже вона тоді не сходила з новини телеекранів та ЗМІ - але авторка обрала свій шлях - подавати ці подробиці і факти крізь призму власного переживання. Ні, не аналізу, а саме переживання. Це не робить її книгу військовими мемуарами в тому, традиційному сенсі, але не потрібно вимагати від авторки того, чого вона перед собою не ставила в задачу. Їй хотілося поділитися, а не проаналізувати чи відрефлексувати - і вона чесно це зробила.

Батальних сцен тут не очікуйте - зате можете почитати, що відчувають солдати, коли їх криють важким у різних ситуаціях - у бліндажах, на спостережних постах в багатоповерхівках, посеред поля і т.п. Можете довідатися про деякі подробиці роботи військових санітарів та дещо з волонтерського бекграунду Оксани. Поглянути на цікаві нюанси побуту на війні очима єдиної жінки на увесь батальйон, і то не в ППД, а на самій передовій. Дізнатися про особливості взаємин між військовими, волонтерами і цивільним, почасти відверто ватним населенням лінії розмежування. І усе це - крізь призму власних емоцій, які, як я зробив висновок, заледве чи відпустили авторку в момент написання книги. Хтось скаже, що це не є добре, бо ж нам треба аналіз та оцінка - і буде правий. А хтось просто візьме і почитає, щоб зануритися в ту атмосферу - і буде правий не менше.

Гадаю, що після такого допису більшість із вас зрозуміла, про що ця книга і як вона написана.
І читайте воєнну літературу - бо вона цікава і важлива.