Опис

Книга “Записки Макара” Артем Єрьомін (з автографом автора)

Книги це шлях в історію.… Замовляємо #запискиМакара і знаємо справжню історію справжньої війни одного маленького, але дуже стійкого підрозділа.

З любов'ю до України!

Бо - Україна понад усе! 

Елена Река про книгу “Записки Макара”

- Що ти можеш сказати мені про те,

коли дивишся в вічко прицілу?

Коли впевнено палець ляга на курок

і з металом зростається тіло.

Що ти можеш сказати мені про мішень

й про життя, що на мить зупинилось?..

А над Лісом яскраво встає новий день...

9 грамів, і серце розбилось.

Так, мабуть, думав Ведмедик, вкотре розглядаючи свого друга Їжачка, що збирався в туман на захист Нашого Лісу...

"Записки Макара" Єрьомін Артем, псевдо "Макар". 27 років служби в Збройних Силах України. Учасник бойових дій в зоні АТО-ООС. Людина, яку безпосередньо торкнулося становлення новітньої Армії незалежної України. Людина, перед очима якої фактично проходило і проходить це становлення.

Справжній Воїн, а ще Особистість - різнобічна і без сумніву - талановита.

Його книга "Записки Макара" - розповідь про війну, що шматує схід нашої країни. Ще одне живе історичне свідчення учасника цих подій. Свідчення, пронизане болем за долю нашої землі, але водночас - свідчення, сповнене рішучості та волі йти тільки до повної перемоги над ворогом.

Живі буденні історії з передової: такі різні, але такі, що чипляють душу. Бо лише тим, хто захищає наш спокій безпосередньо там, на нулях, відома справжня ціна цього спокою. Ці Хлопці і Дівчата пишуть історію незалежної України власним життям і здоров'ям, тривогами, сльозами, хвилюванням своїх рідних та близьких людей. І ми не маємо права відмахуватися від цього і вважати, що нас це не стосується. Це стосується кожного, бо ми живемо в цій країні. Ми не маємо права не цікавитись, не знати і не берегти сповіді людей, що пройшли крізь полум'я цієї війни. Бо обов'язково знайдуться ті, що вигадають і напишуть для нас брехливу історію нашої країни. Так було завжди, коли ми своєю байдужістю і міжусобною внутрішньою ворожнечею дозволяли це робити. А потім за правду, яка, незважаючи ні на що, все одно пробивалася назовні, платили річками крові.

Шануймо нашу Армію, піклуймося про неї, вірьмо в неї.

"Наш Ліс - наша фортеця. І не буде в ньому іншого господаря, поки в Лісі ходять такі Їжачки..." "Макар".

Цікавтеся, читайте, прокидайтеся.

А мій черговий книжковий вибір - "Записки Макара". Дякую автору за щирість Записок. Дякую за Україну.