Книга ДОЦЯ Тамара Горіха Зерня з автографом авторки

  • Модель: 512
  • Наявність: Доступно для замовлення

Опис

Книга ДОЦЯ з автографом авторки.

Автор – Тамара Горіха Зерня

Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) назвала "Доцю" найкращою книгою про війну на Донбасі:
Ви її точно не читали, але я її настійливо рекомендую, бо вона нам лягає ось у цю тему пошуків жанру. Це те, що британці називають «фекшен» - суміш факту і ніби художки, ну ніби і повість, але авторка говорить у передмові, що все, що тут траплялося – все справді трапилося, тільки не конче з тими самими героями, і всі герої мають прототипів, і це насправді – початок цієї війни у Донбасі, Донецьк. Це повість. Фекшен, яка називається «Доця», авторка Тамара Горіха Зерня, псевдонім, біженка, переселенка з Донецька, волонтерка, очевидно вона псевдо вирішила зберегти з якихось практичних міркувань, і насправді, чесно, це не тільки найкраще з того, що я читала про цю війну, всі критики зараз журяться, де ж наші Ремарки і Гемінгвеї. Так ось, це не тільки найкраще з того, що я досі читала з написаного про цю війну, але це, у принципі, реально відповідь критикам на дуже багато питань, у якому напрямку зараз ідуть ці пошуки жанру.

Це Донецьк весни-літа 14 року з позицій досвіду людини. Жінки, яка там була, і яка пережила зсередини, яку втягує історія. Ну що, бажання якось захистити своє життя, свій бізнес – нерозуміння того, що відбувається, сподівання, що воно має швидко скінчитися. І як людину, котра не розуміє, що відбувається, як її втягує у цей вир війни, котра розгоряється. І як вона розгоряється на наших очах, як всі ці деталі, котрі не придумаєш, не підгледиш, як вони всі пронизливо зафіксовані. І яка в цьому тексті колосальна, неперебутня сила, при тому, що там написані страшні речі.

Ніхто, ні один поки що не склав хроніки тих подій весни 14 у Донецьку, так щоб аутсайдер міг собі мати ту картину перед очима. А тут воно зсередини, тут воно зі шкури жінки, яка це все проживає, і яка по ходу міняється. Яка уже у війні, і як вона міняється, і як люди, які лишилися там на тій території, через що вони пройшли і що вони переживають, це все просто… Воно вже є, бачите, воно вже написане. Воно вже працює, і це для мене, серед іншого, доказ того, що не зовсім пам'ять у нас як у акваріумних рибок, розумієте? Якісь процеси все-таки відбуваються, які у нас не завжди фіксуються, але вони відбуваються, вони дуже цікаві, вони дуже стихійні, вони дуже самоправні, але зрештою, це і є життя. І слава життю, цитуючи ту саму Лесю Українку.

Пропонуємо також

Книга ДОЦЯ

З цим товаром також купують

Переглянуті вами товари